О
серце, будь на чатах!
Судилося
тобі
каратись
і мовчати
у
натовпі чобіт.
Лягають
у покоси
червоні
міражі.
І
дивляться розкосо
оголені
ножі.
Чигає
лик ворожий
на літо
молоде.
А вік
своє ворожить,
а лік
своє веде.
Гойдається
планета,
і
полум’ям рудим
займається
комета
над
хмарою орди.
Немає коментарів:
Дописати коментар