Мов
чорна хуртовина,
кружляє
вороння.
Не
винен я, не винен!
А псота
доганя.
Тут годі
голосити
і
марити псарем.
Хорти
його неситі
вже
дихають вогнем.
Над
прірвою крутою
біснуються
хорти…
Провісники,
братове,
озвіться
з темноти!
Та гріються під муром
холопи
і раби.
А брат
стоїть понуро
на
березі юрби.
Немає коментарів:
Дописати коментар