Ще
пограймося у сніжки,
побіжімо
навпрошки.
Завесніло
від усмішки,
від
рожевої щоки.
Помолодшали
неначе
ми на
проводах зими.
Ти цілуєш білий м’ячик –
і сама
летиш за ним.
Твоє личенько царює
у льодинках-колючках.
І криничкою парує
слід рудого каблучка.
Немає коментарів:
Дописати коментар