Граємо
у шахи
чи в
життя своє.
Я іду
на плаху,
а
синочок б’є.
Хоч
нерівні сили,
та гряде двобій.
Ми обоє, сину,
на
передовій.
Білий
кінь удачі
скаче
навпрошки.
Бережись,
козаче!
Тиснуть
пішаки…
А синок
лобастий
наближає
шах.
Причаїлась
пастка
у його
очах.
Тане
чорна зграя.
Радуйся,
дитя!
Я і сам
не знаю,
що таке
життя.
Немає коментарів:
Дописати коментар