Картопля
на городі
випростує
листочки.
І
кучері гороху
у росах шелескочуть.
У
заростях зелених
не бачу
я нікого.
Лиш
коник у стременах
туркоче
до знемоги.
Лиш
військо мурашине
бере
свої висоти.
І
шаблею лозини
кошу я
тьму осоту.
Світає вже у цвіті,
у
зрошеному слові.
Ліхтариками
світять
бутони
гарбузові.
Немає коментарів:
Дописати коментар