"Ловив я жар-птицю"

Ловив я жар-птицю.

А вона утікала.

Руки обпікала.

Я корчився від болю,

кропив живою водою

пропалені долоні

і знову затято

виходив на лови.

І лише тоді,

коли задиміло

обвуглене серце,

збагнув я просту істину.

Не можна зловити вогонь...

Сиджу ось на згарищі,

і вже, здається,

нічого чекати.

Дивлюсь у порожнечу

і раптом здригаюся.

У сизому попелі – бачу –

жевріє іскорка.