Не відмиє
від плями
оковита
гірка.
Небо
вільне і п’яне
відбиває
ріка.
Од
верхів’я до гирла
тліє
глина стара.
Просихають
могили
на
мілинах Дніпра.
Відступає
з боями
сива
пісня роси.
Відлітають
бояни
за
ірпінські ліси.
На
майдани похмурі
пада
тінь вікова.
І ридає
бандура,
наче
бідна вдова.
Немає коментарів:
Дописати коментар