Не
всидиш, голубе, ніяк
у
стишеному скиті.
Он пише
золотом літак
на
аркуші блакиті.
Вирує
простір. Ось вона,
невигадана
воля!
Читаю
небо осяйне
розважливо,
поволі.
Читаю,
вражений густим
скорописом
висотним,
а може,
справді непростим
характером
пілота.
Немає коментарів:
Дописати коментар