П’яні голуби

Його боялись у селі.

А ми не відали, малі,

що цей зачуханий п’яниця

труїв сивухою пшеницю.

Нікого дядько не любив…

Летіли п’яні голуби,

шугали з неба, напівмертві,

у приморожені замети,

і тяжко билися грудьми

об груди лютої зими.

Сміявся дядько синьовухий.

Над ним у мареві сивухи

зима складала у стоги

свої захмелені сніги.