понеділок, 9 вересня 2013 р.

Осипається цвіт

Осипається цвіт
із похилених віт.
Занедужало дерево дуже…
Та куди ж ти летиш,
та куди ж ти летиш,
сивий друже?

Серце біль проколов,
ти з коня – стрімголов,
і несила тебе підхопити.
Осипається цвіт,
осипається цвіт
під копита.

Поміж друзів моїх
тихо падає сніг
на чоло України гаряче.
За межею зими,
за межею зими
ворон кряче.

Осипається цвіт покоління.
Залишаються тіні.
Відлітають літа.
Мов зима на жита,
осипається цвіт покоління.

Немає коментарів:

Дописати коментар