Б’ють у
вічі краплини.
Кличе
небо: кру-кру!
Білим
привидом лине
корабель
по Дніпру.
Синя
хвиля дніпрова.
Синій
луг від роси.
Синьоброва
діброва.
Синь…
За
небесним барвінком –
ні
хмарини ніде.
Безтурботно
і дзвінко
корабельчик
гуде.
На
граніті лункому
забуттям
поросла
не
помітна нікому
тінь
старого русла.
У
глибинах придонних
тліє
глина руда.
За
дніпровим кордоном
швидше
плине вода.
Немає коментарів:
Дописати коментар