У віках
вони дрімали.
Булава.
Козацька шабля.
Прагетьманське
знамено.
У віках
вони мовчали.
І
мовчала Україна.
Тьма
небогу поглинала
з
головою, з булавою…
Голови
коли немає,
то
навіщо булава?
Та
повіяло весною
серед
мороку німого.
Шабля
свиснула сталево,
розбудила
булаву.
А бояни буйночубі
поклонились діду Хмелю
і
покликали додому
посивіле
знамено.
Задивляється
Європа.
Ну і славні ці Богдани!
А
Богдан коня гукає.
Небоокий.
Богом дан.
Немає коментарів:
Дописати коментар