"Ти знову, мамо, у печалі"

Ти знову, мамо, у печалі,

хоч серце все мені прощає,

усе прощає, та болить.

Злечу до тебе на хвилину

і далі з досвітком полину,

а ти сама, сама, сама...

Біля гнізда чужії діти,

і як за них не порадіти,

а твій літає журавлем.

Якби ж то знала, ще ізмалу

була б ті крила порубала.

Ходив би зараз по землі...

Ти знову, мамо, у печалі,

а я за хмарою – все далі...

Прости журавлика. Лечу!