"Ми збирали ліщину"

Ми збирали ліщину,

але марно хвилин

дорогих не лічили,

бо не мали коли.

Шепотіли в тернищах

тільки тіні сліпі.

Берегли таємницю

темні дупла дубів.

Нас титани столітні

затуляли грудьми

і стогнали на вітрі,

наче мляві громи.

Ворожили пручливі,

обережні вуста...

Горішино-ліщино

ти моя золота!