"Повисла, мов квасоля"

Повисла, мов квасоля,

на паростку роса.

Я гість у цьому полі.

Душа тут воскреса.

Вклоняюся стежині,

шепчу їй: «Прихисти!»

І лиш трава стожильна

не чує духоти.