Далекий
голос маршу
душа не
забува.
Від предка воля наша
і сила
грозова.
Хоробрий
мій прапрадід
вертається
з війни.
А добрі
люди радять:
«Ти
прізвище зміни! »
Поради
ці даремні.
Не змовкне грім копит.
У
прізвищі моєму
козацька кров кипить.
Мій
предок Перебийніс
побити
міг сім бід.
І
кревно поріднив нас
вогнистий
родовід.
Нехай –
синці та ґулі,
нехай –
у вічі грім.
Та
знайте: не торгую
я
прізвищем своїм!
Наймення
героїчне
даровано
мені.
Ми
древні. Ми правічні
у
рідній стороні.
Ми
віримо у силу.
Наш
предок бив носи.
Ти
прізвище, мій сину,
із
гордістю носи!
Немає коментарів:
Дописати коментар