Комиш
пісками шаркає,
і
повінь нароста.
Шумить
ріка під аркою
чавунного
моста.
Біліють
між перилами
листівки
голубів.
Думки
мої поринули
у тіні голубі.
Вертає
із минулості
лиш
вітер беручкий.
Хрестами
перетнулися
орбіти
та річки.
Небесне
око хмариться
і
дивиться на хрест.
Високій
хвилі мариться
правдивий
льодоскрес.
Їй
хочеться під веслами
хреститись
і рости.
Над
водами воскреслими
хитаються
мости.
Немає коментарів:
Дописати коментар