Чари осіннього саду

А під грушею дівчата

ловлять падалиці в сіть.

Важко гілочку дістати.

"Дядьку, потрусіть!"
Ой же ягідки-зіниці!

Ти вже, дядьку, розігнися.

Не хилися долілиць.
Як почне душа боліти -
почвалаєш ти по літу

до гнилиць...

Бог частує дивиною.

Ех, трусну я сивиною!
Чую силу молоду.
З неба не впаду.

На верхів'ї сиву грушу

я хапаю за гілля

і трясу її, мов душу,

аж хитається земля.

А на пагорбі квітчатім

тиша ходить навпрошки.

І за пазухи дівчатам

грішно падають грушки.