"Як любо й тепло ще"

Як любо й тепло ще,

як блимає метелик...

А придивляєшся – ой леле!

Та це ж ніякий не метелик,

а вітром зірваний листочок

червоним вогником тріпоче

і над осінньою душею

ще відчайдушно кружеляє.

На землю падати не хоче.