Небо
непривітне
зяє,
мов діра.
Віє
теплий вітер,
та нема
добра.
Дивна
ця відлига.
Лютеню,
сипни!
Порятуй
від лиха
лан
озимини.
Та не
замолити
чорної
зими.
Стогне
сумовито
вітер низовий.
Лячно
завмирає
вечір
молодий.
Крячуть
за морями
вічні
холоди.
Немає коментарів:
Дописати коментар