Мене
вражає загадкова цивілізація дерев.
Не
знаю, що з нами сталося б,
якби не
дерева.
Дерева
ручищами коріння
зусібіч
обіймають планету,
щоб
вона не розсипалась у космосі.
Дерева
не кочують по світу,
а
кожною жилкою тримаються ріднокраю.
Дерева
не рубають кінцівок одне одному,
але
вміють бути протезами.
А коли
й доводиться ставати сокирищем
і йти
на братогубство,
то це
не їхня провина.
Дерева
безсмертні.
Коли їх
стинає зубаста гільйотина –
залишаються
пні і пускають пагіння.
Коли їх
вириває з рідної землі
вітер
чужої цивілізації –
розсівається
насіння.
Дерева
не розуміють, як це можна
розтанути
у безвісті
і не
залишити ні словечка.
Немає коментарів:
Дописати коментар