День
махає косою
між
сухих полинів.
Дзвонить
мальва росою,
але
світ помарнів.
Лиш
засмучений голос
відпливає
в біду...
Мамо,
тужно і голо
у
твоєму саду.
Між
барвінком дрімає
водохресна
вода.
Умивається
мальва
і тебе
вигляда.
Немає коментарів:
Дописати коментар