"Моя прекрасна королево"

Моя прекрасна королево,

тобі вклоняються сади.

Пливе черешня-каравела

на хвилях майської води.

Ранкове сонце виринає

серед весільного села.

Рука Господня коронує

тебе у сяєві чола.

Між нас урочою зорею

пелюстка цвіту проліта.

І вже короною твоєю

стає просвічена фата.

А ти як сонце у коралях.

Весніє в затінку сім’я.

І тишком сльози витирає

щаслива матінка твоя.

Зови, небесна королево!
Хай вітер маршами гуде.
Пливе черешня-каравела
у літо наше молоде.