Чорний
кашкет із кокардою –
мамин
дарунок йому.
Крейсером
тато командує.
Не
приїжджає тому.
Тато в
далекому плаванні,
в
білій каюті живе.
Крейсер
гудками у гавані
за
океани зове.
От би
домашнім лебедиком
перелетіти
світи
і за
димами небесними
блудного
тата знайти...
В
мареві крейсер хитається.
Бродить
хлопчак по росі.
Хай
поскоріше вертається
тато
хоча б на таксі.
Вітер листву перекочує
і
відгоміння несе:
«Де той
татусь позолочений?
Мамин
синок ти і все!.. »
«Мамин,
лебедику, правильно», –
стверджує
мама й сама.
З того
далекого плавання
тата
нема і нема.
Немає коментарів:
Дописати коментар