У
смертному кільці,
неначе
так і треба,
дає
розвідник ціль
з
поправкою на себе.
Чекає
вже дарма
героя сива
мати.
Чигають
у димах
на
нього всі гармати.
Оплакувать
його
не
личить гармашеві.
Бо є
наказ: вогонь
по
міченій мішені!
Гармаш
кляне своє
мистецтво
невситиме,
але
прицільно б’є
у серце
побратима…
Печерний
дим війни
ковтає
хижа паща.
Пече
вогонь вини.
І Каїн
тихо плаче.
Немає коментарів:
Дописати коментар