Десь
орбіта проляга
над
моєю сивиною.
І
всесвітня пилюга
нависає
пеленою.
Погоріли
всі мости.
Літ
зосталось небагато.
Важко
спомини нести,
а ще
важче забувати.
Пам’ять
серця бережу,
але
камінь не ховаю.
Чорним
хлібом дорожу
і
вклоняюсь короваю.
Немає коментарів:
Дописати коментар