"Стою у центрі родоводу"

Стою у центрі родоводу.

О ні, не центр я.

Це Господній час,

допоки мозок не погас,

мене тримає на планеті.

Стою серед усіх

калинокровних родичів моїх.

Одних – уже немає,

інших – ще немає.

А я живу.

Єднаю небо і траву.

«Хто ви, прапрадіди?» – гукаю.

«Хто ви?» – і повертається луна.

І тайну Лета поглинає.

Ані душі…

Лише моя вина,

мов сирота між полинами.

Стою, допоки Всесвіт не погас, –

праправнук і прапрадід водночас.