На мене
вгору нелукаво,
наївно
дивиться дитя.
Його ще
зовсім не лякає
моє
правдиве каяття.
Зіниці
світяться дитячі,
такі
уважні і чудні...
Себе
ти, грішнику, побачив
у
недосяжній глибині.
Дитина
дивиться ласкаво,
їй
видно все, що ти таїв.
І
винувато опускаю
я очі
зречені свої.
Немає коментарів:
Дописати коментар