Насподі
скіфської могили
знайшли
історики зерно.
Воно
світилось, незогниле,
в землі
поховане давно.
Щезали
в безвісті епохи
серед
потопів і завій,
та не
мінялося нітрохи
зерно у
товщі віковій.
Важкою
глиною приперте
до
скам’янілого меча,
воно
лежало біля смерті
і
виглядало сівача.
Нащадку,
предкам помолися,
і
таємниця неземна
розбудить
залпом громовиці
росточок
віщого зерна.
Немає коментарів:
Дописати коментар