"Задумалась про вічне"

Задумалась про вічне,

про жовтий зорецвіт.

Натура чоловіча

у жінки зрілих літ.

За димом від цигарки

ховається брова.

Недолюдок накаркав,

і впала тінь крива.

Не звикла до фасонів,

до танців і музик.

Глузує всяк резонно:

ні панна, ні мужик...

Дорога осеніє,

а спомини мовчать.

Волошкою синіє

натомлена печать.

Лякає ця нестерпна

зачаєна вина.

Торкається люстерка

невчасна сивина.