Ми з
ним лежали в одній палаті.
Він
скубав пейсики рудуваті
і
скаржився нудно й довго,
що все
в магазинах дорого,
що
кожен глухий до чиєїсь біди
і ладен
втопить тебе в ложці води.
Я
слухав і згадував...
Коли
він корчився в муках шалених
від
смерті за крок,
йому
вливали у вени
чиюсь
кров.
Немає коментарів:
Дописати коментар