Лебедина пісня

Аж висвистує скрипка

від солодкої муки.

Дід виспівує хрипко

на весіллі онуки.

У щасливій оселі,

всій родині на диво,

про гостини веселі

дід співає журливо.

Діду, ви старомодні.

А розправте-но плечі!

На весіллі сьогодні

спів такий не до речі.

Де ж це видано, діду:

про веселе – печально?

Так-бо діло не піде.

Ви вже краще б мовчали...

Дідусеві й самому

на душі якось прісно.

Замісив на сумному

та й не в лад свою пісню.

Стрепенувся, плечистий,

і сяйнув сивиною

над столом урочистим,

над своєю виною.

Скрипка свиснула звично

від солодкої муки.

Веселімось, як личить,

на весіллі онуки!

Захитав білу стелю

голос чистої криці.

Заспівав дід веселе

із росою в зіниці.