Казка
Рік добряче погуляв
На гостинах віку.
А надвечір янголя
Засвітило зірку.
Освятився віковий
Перелом великий.
І вродився рік новий
Під крилом ялинки.
Рік над хвищею росте
За велінням долі.
Поруч вишенька цвіте
У зеленій льолі.
«Мила вишенько, невже
Ти прийшла до мене?»
«Я не вишенька уже,
А весна зелена».
Рік барвисто мерехтить,
У росі промитий.
Поруч вишня майорить
У ряснім намисті.
«Мила вишенько, невже
Ми вчорашні діти?»
«Я не вишенька уже,
А гаряче літо».
Рік нас кличе у дива
І мостить місточок.
Поруч вишня зігріва
Золотий листочок.
«Мила вишенько, невже
Нам краси не досить?»
«Я не вишенька уже,
А безлиста осінь».
Рік запрошує гостей,
Малюків хороших.
Поруч вишенька росте
У дзвінкій пороші.
«Мила вишенько, невже
Зберегла ти соки?»
«Я не вишенька уже,
А зима висока...»
Дві зорі несе до нас
Янголя прекрасне.
Зазоріє нам одна,
А друга погасне.
І почує сад зими
Таємничі кроки.
Відсвяткуємо і ми
Іменини року.
На днях прочитала новий погляд на історію, прочитала що уличі і тиверці, то предки козаків, то справжні козаки, які стояли стіною проти кочових загарбників. Прочитала, тай думаю собі, чи підходить те чи ні. Данило Нечай, Богун, Кармелюк, матрос Кішка, половина війська Хмельницького від нашого краю, коли всі дали на Грюнвальдську битву по полкові, то мій край дав два.... такий ми народ, подоляни. І ми такі у всьому. Якщо вже любимо, то до самозабуття, якщо ненавидимо, то до зубовного скреготу, Якщо пишемо, то так, що від зимового вірша гріє краще сонця липневого.... -------------Рік нас кличе у дива
ВідповістиВидалитиІ мостить місточок.
Поруч вишня зігріва
Золотий листочок.-------------- Люди, по цих чотирьох рядочках можна написати роман, а можна написати чотири рядочки. А як може по іншому писати поет з древнього козачого роду? Саме так, як пише Поет Перебийніс.
Сподобалась Ваша творчість, дякую за запрошення!
ВідповістиВидалитиЩиро дякую Вам, Юрію! Читачі - це наші крила...
Видалити