Піниться,
шаліє шумовиння,
закипає
патока липка.
Пасинки
на рештках домовини
запопадно
шпарять гопака.
Молотами
б’ють себе у груди,
посипають
попелом чуби.
Репаються
пельки від огуди
на
руїнах лютої доби.
Зречено
в небеснім оксамиті
зависають
мічені серпи.
Хиляться
волошки сумовиті…
Україно-матінко,
не спи!
Немає коментарів:
Дописати коментар