Між
курганами ген-ген –
ох і
привередні ми!
Випирає
гострий ген
попід
ребрами.
Осявається
пітьма
черепами
голими.
Оселедця
вже катма.
Похилились
голови.
Кара
янгола пече
вогняними
вирлами.
Каїн
Авеля січе
золотими
вилами.
Щось не
чути доброти,
а
болото міситься…
Ось і
чубляться брати
аж на
місяці.
Немає коментарів:
Дописати коментар