Від
станції до раю
іду
через луги.
Душа
моя змиває
полуду
пилюги.
Настояні
на соках
повітря
і вода.
Цар-соняшник
високий
привітно
погляда.
Душа
громів залізних
не чує
в чебреці.
Лиш
капосна валіза
поскрипує
в руці.
Немає коментарів:
Дописати коментар