"Це видіння зі мною"

Це видіння зі мною.

Літо. Мальви.

Сонце – як медаль.

Тато повернувся!

Тато ходить по городу

в рипучих кирзачах

і стає невидимим

серед зеленого моря –

весь у зеленому.

Я кидаюсь услід,

лечу між високих соняхів,

плутаюсь у кабачинні.

Падаю.

Кричу: “Тату!”

А там – нікого.

Тільки луна.

І мені страшно.

А мама витирає сльозину

і ховає в очах

моє передчуття.