Мить війни

Була війна. А день бухтів.

Акація кипіла.

Було від неї та бинтів

на світі біло-біло.

Не все, не все я спом’яну.

Летіли кулі мимо,

і я дивився на війну

дитячими очима.

В очах мигоче білий сад:

бинти, бинти, бинточки...

Лежить засмучений солдат

у білім сповиточку.

А ще у пам’яті – оця

засвічена картина,

ця мить війни: боєць бійця

несе немов дитину.