Мені б
тільки жити по совісті.
І ви не
дивіться спогорда.
Я
мерзну у вашій високості,
у сяйві
небесної вроди.
Я
сліпну од вашої світлості,
та
ревністю серце не мучу.
Я
сонячна бджілка на квіточці,
а ви –
наше сонце сліпуче.
На
світі багато ви значите,
а я ось
не значу нічого.
Я
вісник голоти ледачої,
а ви –
щось від Господа Бога.
Вершиною
моди не марю я,
до неї
у вирій не лину.
Живіть
собі гордо за хмарою.
Із неба
не видно людину.
Немає коментарів:
Дописати коментар