На
вітрі берізка мала
не знає
куди себе діти.
Їй
хочеться ласки, тепла,
їй
хочеться жити, радіти.
Та
холод лихий заморив
молочне
березове тіло.
Посічене
плаття кори
з
дівочого стану злетіло.
Пороша
кружляє, мов дим,
а вітер
посвистує різко.
І чути
за лісом рудим:
прости,
березнева берізко!
Немає коментарів:
Дописати коментар