Ти
поплач, Галинко!
Плакати
– не жарти.
Щось твоя
сльозинка
хоче
розказати.
Щось
вона говорить
на моїй
долоні –
осяйна,
як море,
і така
ж солона.
Розлилась
між нами
не
проста водиця,
а якась
незнана
тайна-таємниця.
Ця
сльоза, Галинко, –
як роса
ранкова.
Ти
рости велика.
От і
вся розмова!
Немає коментарів:
Дописати коментар