Рік іде

Сяє сніжна бабуся

Між веселих людей.

Рік у білім кожусі

До оселі іде.

На кленовім порозі

Ми стрічаєм його.

І горить у пороші

Величальний вогонь.

Щедро сіється жито

І добріють слова.

Пада синя сніжинка, 

Мов зоря вікова.

Весноконик бузковий

Скаче в даль молоду.

І цокочуть підкови

На йорданськім льоду.