Стаю
урбаністом.
Не можу
без міста.
Кляну
вже село те,
калюжі,
болото.
Зітхаю
і марю
сухим
тротуаром.
А
врешті вертаю
з
немилого раю
до
рідного пекла.
І дихає
спека
хмільною,
живою
журою-травою...
Ах,
місто химерне!
Тобі не
до мене.
Ти
косиш газони.
Ти
просиш озону.
Ах,
місто!..
Стаю
урбаністом.
Немає коментарів:
Дописати коментар