Перемога

Партію відкладено до ранку.

Ніч. Готель. А дума над світами

ангелом пораненим літає.

І квадратом траурної рамки

фосфорує чорно-біле поле

під зеленим сонцем абажура.

Ще лиш крок до лаврів чемпіона

чи, можливо, до кінця, до краху.

Стогне військо білого монарха.

Обступає вже кільцем залізним

звідусіль навальна чорна сила.

Боже, та невже ж немає дива?!

Вже, здається, мозок вибухає.

Вже в очах не кола, а квадрати.

Досвіток займається. Скоріше!

Ось вона, негадана розв’язка!

Довгождане диво. Таємниця –

та, що тільки генію підвладна.

Ось вона, захмарна висота!

Чорна сила падає від жаху,

і в жадобі радісного шаху

посміхаються мертві уста.