Накрапала
на Купала
З неба
янгольська роса.
Що
упало – не пропало,
І вербичка підросла.
Ми
вербичку біля річки
Наче
гостю обняли.
І
веселку-семистрічку
Їй у
коси заплели.
Опускався
з неба бусол,
Біг чубарик наш сюди.
Помолодшала
бабуся
Від
купальської води.
Немає коментарів:
Дописати коментар