Павлові Кулясу
Вербовим
золотом зігріта,
душа
природи ожива.
Колише
музикою цвіту
лоза
апостола Павла.
Немов
крижиночки розталі,
дзвенять
синички на вербі.
У
голосистому хоралі
весна
наспівує тобі.
Її
осяяні чертоги
пливуть
у білі дивосни.
А ти
святіший від святого,
першоапостоле
весни.
В
сузір’ї Музи не згасає
корона
сивої краси.
Благословенний
небесами
ти у
безмежності єси.
Немає коментарів:
Дописати коментар