Березнева
чудасія.
Повінь
сонця. І хмаринка
з
молодого неба сіє
заморожені
зоринки.
Тихо
бродить між хатами
привид
білого завою
і
докірливо хитає
головою
сніговою.
Підганяє
вітер зиму.
Тінь
хмарини відлітає.
Прокидається
лозина
під
корою весноталу.
День
стоїть у синім шарфі
над
порошею сумною.
І
дзвенить вербова арфа
непорушною
струною.
Немає коментарів:
Дописати коментар