Чую в
далечі осінній
голос
карого плачу.
За луною
голосіння
поміж
хмарами лечу.
Наближається
розплата,
і
розкаяння зове.
Повертає
тінь крилата
у
світання грозове.
Доторкається
до степу
нитка
променя тонка.
І несе
мене до тебе
білий
привид літака.
Немає коментарів:
Дописати коментар