"Коли полину у далекі мандри"

Коли полину у далекі мандри,

візьму з собою вузличок землиці –

тієї, у якій коріння предків,

тієї, у якій моє коріння.

Коли поміж небес та океанів

не втримають мене блакитні крила, –

розв’яжеться мій вузлик неспалимий.

І я розвіюсь над широким світом

живучими пилинками землиці –

тієї, у якій коріння предків,

тієї, у якій моє коріння.