Доля
свище у вічі
і
звикає до змін.
Але
кличе на віче
позолочений
дзвін.
У
полоні омани
стогне
вічна раба.
З
голубого туману
виринає
юрба.
На
сліпому майдані
сучий
син при коні
рекрутує
продажні
голоси
крикунів.
Забуваються
болі.
Продається
земля.
Діти
босі і голі.
А
голота гуля.
Немає коментарів:
Дописати коментар